*цей матеріал був написаний та опублікований у 2016 році
Наша ефективність падає з кожним днем. Це відбувається не тільки тому, що структура нашого мозку з часом змінюється, але й через те, що обсяг інформації, з якою ми зіштовхуємось на роботі та у повсякденному житті, зростає. Приймати рішення швидко та якісно стає все складніше.
І стає цілком очевидно – наші підходи до збору, аналізу інформації та процесу прийняття рішення мають змінитися вже найближчим часом.
Інформація міститься скрізь, незалежно від того, чи знаємо ми де її брати, бачимо ми її чи ні, і чи знаємо ми про неї, але вона існує. І розділити її можна на такі типи:
Біологічна, представлена природою;
Соціальна, відповідна людині;
Машинна, що охоплює засоби накопичення, обробки, зберігання;
Метаінформація – про інформацію чи подію.
Саме в такому порядку інформаційна модель світу розвивалася й досі, причому зростання обсягів інформації відбувається значно швидше, ніж її втрата.
За даними IDC, сьогодні обробляється близько 1% існуючих даних, це означає, що інформаційне поле для людини буде розширюватися в найближчі 200 років гігантськими темпами.
За рахунок чого відбувається зростання обсягів інформації? Насамперед:
«оцифрування» історичної та актуальної інформації (архіви рукописів, плівки, подій);
зміна якісного представлення інформації (SD-HD-3D);
фіксація даних, які неможливо було ідентифікувати раніше. Наприклад, інформація, що передається відчуттями (тактильна), запахи та смак (органолептична);
поява «нової» інформації, як lifelogging, інформація, що охоплює життєвий цикл людини. Як приклад, вбудовані в тіло людини сенсори, які генерують біометричні дані, відстежують ефективність застосування медичних препаратів та стан людини в реальному режимі часу. Це дозволить відмовитися від особистого походу до лікаря, отримувати картину здоров'я у реальному режимі часу, набагато швидше реагувати на зміни та відповідно продовжувати життя людини.
У той же час обсяг людського мозку зменшується (у сучасної людини він на 10% менше, ніж у людей Верхнього палеоліту, що жили 35-12 тис. років тому). При цьому здатність сприймати нові форми інформації, запам'ятовувати її та обробляти – зростає повільно (30 років тому людина могла дивитися телевізор не більше трьох годин на добу через втому, зараз багато хто може це робити цілодобово).
Варто зазначити, що навіть існуючі технології роботи з інформацією фрагментарні. Для телефонної розмови вам потрібен телефон або смартфон, для перегляду телебачення вам потрібен телевізор. Подумайте про те, що де б ви не знаходилися, обсяги навколишньої інформації в сотні разів більші, ніж можна уявити. Це не лише візуалізована інформація, а й невидима. Наприклад, радіохвилі, дані, що передаються через Wi Fi-мережі, інформація про місцезнаходження. Ми всі знаходимося в цьому інформаційному полі, питання полягає тільки в тому, що не існує поки що універсального пристрою, який може отримувати та обробляти всі види цих даних, поєднувати (комбінувати).
Отже, ефективність людини залишається низькою і кожен повинен сам вигадувати інструменти для підвищення своєї ефективності.
І що ми маємо:
Обсяг інформації зростає і зростатиме ще швидше;
Види та типи інформації змінюються;
Еволюція мозку людини незначна;
З'явиться комбінаторна інформація та засоби її подання, які поєднають статистику, події та емоційну складову.
Чим це загрожує?
Зниження ефективності та якості прийнятих рішень, підвищення кількості помилкових рішень, зниження конкурентоспроможності
Що з цим робити?
Якщо спробувати визначити цикл обробки інформації, то він складатиметься з наступних елементів:
НАДХОДЖЕННЯ → НАКОПИЧЕННЯ → СИСТЕМАТИЗАЦІЯ → АНАЛІЗ → РІШЕННЯ → АРХІВУВАННЯ
Ще 50 років тому в цій моделі фази: накопичення, аналіз та архівування практично були відсутні.
Аж до сьогодні людина намагається брати участь у всьому ланцюжку, а чи потрібно це? Яка цінність від того, що ми систематизуємо інформацію чи аналізуємо?
Важливими характеристиками інформації, яка нам потрібна насправді є:
ДОСТОВІРНІСТЬ → АКТУАЛЬНІСТЬ → ПОВНОТА → СВОЄЧАСНІСТЬ → КОРИСТЬ
І наша ефективність полягає у швидкості та правильності прийнятих рішень, тому:
фазу «накопичення» ми довіримо автоматизованим системам збирання та зберігання інформації;
питання "систематизації" вирішимо один раз і назавжди, заклавши в автоматизовані системи такі характеристики інформації, як: тип, вид, категорія та інше.
питання аналізу перенесемо на машинний рівень, де будуть закладені саме ваші алгоритми відбору та критерії оцінки вже систематизованої інформації.
Іншими словами сьогодні ми хочемо отримувати тільки ті дані та висновки, які вимагатимуть від нас рішень та дій. Наприклад, сигналізують про проблеми та їх наближення. Та вже на підставі таких даних ми зможемо приймати якісні та превентивні рішення.
А ще через 10 років прийняття однотипних рішень ми також делегуюємо машинам, але це буде через 10 років.
Comments